Методична робота
Консультація для вихователів «Інноваційні оздоровчі технології»
Зміцнення фізичного та психічного здоров я дошкільника шляхом впровад-ження в практику роботи здоров’ятворчих та здоров'язбережувальних техно-логій - одне з пріоритетних напрямків роботи дошкільного навчального закладу.
Реалізація напрямку здійснюється через вирішення наступних завдань:
- охорона та зміцнення здоров'я дітей;
- формування життєво необхідних рухових умінь і навичок дитини у
відповідності з її індивідуальними особливостями;
- розвиток фізичних якостей;
- створення умов для реалізації потреби дітей у руховій активності;
- виховання потреби у здоровому способі життя;
- забезпечення фізичного і психічного благополуччя.
Успішне вирішення поставлених завдань можливе лише за умови комплек-сного використання всіх засобів фізичного виховання: раціональний режим, харчування, загартовування (в повсякденному житті; спеціальні заходи загар-товування) і рух (ранкова гімнастика, розвиваючі вправи, спортивні ігри, фіз-культурні заняття).
Щоб забезпечити виховання здорової дитини, робота в будується слідую-чими шляхами:
- створення умов для фізичного розвитку та зниження захворюваності дітей;
- підвищення педагогічної майстерності та ділової кваліфікації вихователів ;
- комплексне вирішення фізкультурно-оздоровчих завдань у контакті з
медичними працівниками;
- виховання здорової дитини спільними зусиллями дошкільного навчального
закладу і сім'ї.
Для повноцінного фізичного розвитку дітей, реалізації потреби в русі ство-рені відповідні умови.
У групах створені куточки фізичної культури, де розташовуються різні посі-бники, в тому числі і виготовлені руками вихователів У дитячому садку обла-днаний фізкультурний зал для занять з різноманітним фізкультурним облад-нанням. Все це підвищує інтерес малюків до фізкультури, збільшує ефектив-ність занять, дозволяє дітям вправлятися у всіх видах основних рухів в при-міщенні.
Система профілактичної та корекційної роботи з оздоровлення дошкільнят
приділяє особливу увагу впровадженню в освітньо-виховний процес здоро-в’язбережувальних технологій, які забезпечують можливість проводити оздо-ровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне та психічне здоров я малюків.
В умовах нашого закладу педагоги використовують в робрті наступні оздо-ровчі технології:
1. точковий массаж;
2. комплекси вправ з профілактики порушень зору під час занять;
3. кольоротерапія;
4. дихальна гімнастика;
5. пісочна терапія;
8. казкотерапія.
Основна роль в організації життєдіяльності дошкільнят, зокрема застосував-ння у роботі інноваційних технологій, покладається на вихователя і вимагає від нього професійної компетентності та особистісної зрілості.Дорослий несе відповідальність за створення безпечних умов для фізичного, психічного та соціального благополуччя дитини, а, отже , й забезпечення здоров’язберіга-льного середовища шляхом використання як традиційних, так і інноваційних технологій. В дошкільному закладі систематично проводиться методична робота з кадрами. Визначена структура методичної роботи дає змогу систе-матизувати та вдосконалювати навчання педагогів, здійснювати диференці-йований підхід з урахуванням досвіду та кваліфікаційного рівня.
З питання впровадження в практику інноваційних оздоровчих технологій педагоги, перш за все , були забезпечені літературою та методичним матеріа-лом.
В роботі вихователі застосовують таку оздоровчу методику, як аерофітоте-рапія. В усі пори року на майданчику є запашні рослини: взимку - хвойні, з весни до осені - квіти, квітучі кущі та дерева. Під час різних спостережень, екскурсій, цільових прогулянок, роботи на городі хороший вихователь зав-жди запропонує закрити очі і вдихнути цілющий аромат рослин, квітів, задасть питання «Що це так пахне?», навчить дітей розрізняти рослини за запахом. З родинами вихованців теж проводиться відповідна робота, розкри-вається позитив, який несе в собі природа та її цілющі властивості для фізич-ного та психічного самопочуття дитини.
Душевний спокій дитини, гармонію, зміцнення духовного стану ставить собі за мету вихователь. Вона проводить роботу по навчанню дітей з молодшого віку любові до себе, до людей, до життя.
Колір має живильну та цілющу силу, тому це один з найважливіших елемен-тів інтер’єру приміщень дитсадка. З метою кольоротерапії використовуємо різноманітні світильники, лампи, окуляри з різнокольоровими скельцями. Все це дає можливість стимулювати розумову діяльність , допомагає дітям розслабитись, сприяє профілактиці та корекції розумових та фізичних відхилень.
Ніхто не може заперечувати величезного значення казки в житті кожної людини. Кожен з нас був дитиною і зачаровано слухав казки, які розповідала бабуся чи читала мама. Разом з героями казок ми відчували добро і зло, спі-вчували і раділи, сміялись і плакали. Вже досліджено, що в основі казок лежить вся мудрість людства, досвід поколінь, який тисячоліттями збирався, передавався з уст в уста, і те, що казка є мантрою, промовляючи яку, ми оздо-ровлюємо дитину психічно і фізично. Тому так часто діти просять розпові-дати по декілька разів знову і знову одну і ту ж добре знайому казку. В цьому і полягає метод казкотерапії, однієї з оздоровчих технологій , яка забезпечує пошук відображення казкових подій у житті, поведінці людей, способах роз- в’язання конфліктів у реальному житті. Казкові сюжети часто називають матрицями, які відображають головні душевні і суспільні конфлікти. В про-цесі роботи над казкою у дітей розвиваються позитивні емоції (так як пере-магає завжди добро і правда, казка має щасливий кінець), що має величезний вплив на формування здорової особистості.
Вихователі велике значення приділяють казці протягом дня, розповідають перед сном, часто поєднують з використанням різних видів театралізованої діяльності. В групах дошкільного навчального закладу виготовлено руками вихователів багато театрів з нестандартних предметів.
Кінезотерапія — оздоровлення за допомогою різних рухів під музичний суп-ровід: ритмічна гімнастика.
“Ігрова терапія”. Гра є основним видом діяльності дошкільника. Шлях до душі дитини лежить через гру.
«Казкотерапія”. Народна казка — енергетичний захист дитини, вона поси-лює енергетику дітей. З казки до дитини на підсвідомості входить алґоритм здорових відносин між людьми у всіх життєвих ситуаціях.
“Природотерапія”. Охоплює використання природних чинників: сонце, пові-тря, вода, земля.
“Рефлексотерапія” — масаж активних точок, розташованих на пальцях рук, вушних раковинах, на стопах ніг, на обличчі
Арт-терапія — малювання, ліплення, декоративно-прикладне мистецтво. Особливо показана арт-терапія гіперактивним, розгальмованим, агресивним дітям.
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
«НЕПОВТОРНИЙ СВІТ ДИТИНИ ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В.СУХОМЛИНСЬКОГО»
"Справжнє виховання полягає в тому, щоб крижинка в дитячому серці розтанула поступово, щоб серце вашого виховання само випромінювало тепло. Знати дитину - це та найголовніша точка, де стикаються теорія і практика педагогіки, де сходяться всі нитки педагогічного керівництва дитячим колективом. Світ дитинства - це, в першу чергу, пізнання серцем того, що дитина бачить навколо себе, що вона сама робить,"
В.Сухомлинський.
У центрі сучасних технологій навчання і виховання дошкільників знаходиться особистісно-зорієнтована модель, основною метою якої є індивідуальний розвиток кожного вихованця освітнього закладу. З огляду на це, особливого звучання набуває спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – видатного українського вченого, філософа, неперевершеного педагога, який опікувався долею дітей.
Василь Олександрович Сухомлинський – скромний сільський учитель, філософ, мудрець, учений, чиє ім’я знане далеко за межами України. Він навчав дітей добра, справедливості, людяності, любові до людей, сприйнятливості до краси природи та світу. Це Людина з великої літери, яка є взірцем служіння своїй професії, гуманізму, високої моральності.
Василь Сухомлинський у своїх роздумах про завдання педагогів сказав: «Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити». У дитячому садочку закладається фундамент, і його міцність залежить від майстерності вихователя, його бажання допомогти дитині вирости і стати особистістю.
Дошкільне дитинство – це унікальний вік. Саме в цей період , закладаючи ґрунт майбутньої особистості, ми маємо сіяти в душі кожної дитини зерна високої духовності, які у майбутньому стануть рясним урожаєм. Дитина прагне бути щасливою. Вона нетерпляча. Щастя їй потрібне уже сьогодні й зараз. Дитинство Сухомлинський розглядає як найважливіший період людського життя, життя справжнього, яскравого, самобутнього і неповторного.
Педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського варто упроваджувати в роботу задля знаходження шляхів ефективного навчання та виховання, розкриття прихованих резервів розумової активності дітей, підвищення їх самостійності у пізнанні довкілля, здійсненні пошуку оптимальних методів і прийомів, які сприяють найкращому опануванню дітьми необхідних знань, умінь та навичок у різних видах діяльності.
В умовах постійного зростання потоку інформації та збільшення обсягу навчального матеріалу постають нагальні потреби: здійснити пошук оптимальних методів і прийомів, які сприяють найкращому опануванню дітьми необхідних знань, умінь та навичок у різних видах діяльності.
В.О. Сухомлинський зазначав: «… у ланцюзі явищ одне за одним ідуть відкриття, перед дитиною спалахують, ніби вогники, думки, вони стимулюють рухливість розумових процесів. Запалюється вогник – і дитині хочеться знати більше, хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання і є поштовхом, який прискорює розумові процеси».
Видатний педагог радив, що для розвитку пізнавальної активності необхідно вводити дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх прямого подання: активізувати пізнавальну діяльність, включаючи у неї використання проблемно-пошукових методів.
Основні принципи у системі поглядів В.О. Сухомлинського:
– гуманістичне ставлення до особистості кожного вихованця;
– врахування його індивідуальних особливостей;
– формування духовного світу малюка;
– стимулювання розвитку і саморозвитку дитини, звернення до її внутрішнього світу;
– використання демократичних педагогічних засобів і методів навчання і виховання (повага, заохочення, опора на позитивне);
– розвиток творчих сил кожної окремої особистості в умовах колективної співдружності.
Гуманістичні принципи педагогіки В.Сухомлинського:
– пізнання багатогранності дитини;
– віра в її неповторність і талановитість;
– визнання природного оптимізму дитини;
– обережного звернення до її душі і розуму;
– захисту багатства людської природи в дитячій душі;
– виховання в дитини самоповаги;
– утвердження краси в природі та в людині
Принципи організації роботи з впровадження педагогічних ідей
В. Сухомлинського у освітній процес ДНЗ:
Врахування інтересів дітей під час обрання теми організованої навчальної діяльності, продумування прийомів заохочення дітей, добирання цікавого словесного супроводу;
Дотримування взаємозв’язку програмових завдань;
Залучання дітей до активної пізнавальної діяльності, яка стимулює мисленнєві процеси;
Забезпечення домінування ігрових прийомів і методів навчання;
Сприяння розкутості й невимушеній поведінці дітей під час організованої діяльності;
Забарвлення діяльності яскравими емоційними враженнями;
Створення проблемних ситуацій, використання елементів дослідницької діяльності;
Забезпечення інтегрованої спрямованості діяльності
Ідеї В.О. Сухомлинського є яскравим прикладом і надійним підґрунтям формування всебічного розвитку гармонійної особистості у моральному, розумовому, трудовому, фізичному та естетичному вихованні, авторською системою гуманістичних поглядів, що вже стали органічною складовою розвитку сучасної освіти й педагогічної науки в Україні.
Отже, реалізація завдань за спадщиною В.О. Сухомлинського відбувається у процесі:
– патріотичного виховання;
– трудового виховання;
– морального виховання;
– художньо-естетичного виховання;
– у ході пізнавальної, пошуково-дослідницької діяльності;
– під час проведення корекційних та логопедичних занять.
Всі аспекти виховання становлять нерозривну єдність духовного стану дитини. Упущення хоча б однієї з цих сфер негативно позначається на гармонійному розвитку особистості.
Художні твори В.О. Сухомлинського.
Філософією доброти і людяності пронизані усі літературні твори талановитого педагога, спрямовані до дітей. Твори великого педагога вводять дітей у складний світ людських взаємин, дають можливість дітям знайти своє місце та позицію в них, спонукають їх до роздумів, до аналізу вчинків героїв, до відповідних висновків, викликають бажання наслідувати поведінку героїв або ж, навпаки, чинити по-іншому.
В казках В. Сухомлинського, виховна цінність яких підсилюється тим, що автор наділяє тварин, птахів, комах певними людськими рисами, способами поведінки. Це допомагає маленьким слухачам глибше зрозуміти складні моральні поняття – дружби, працелюбності, сміливості тощо.
Вагоме місце у роботі з дітьми посідає казка. «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує свіжий вогник дитячої думки й мови» В.О. Сухомлинський. Казка це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю, без казки не можливо уявити дитинство. Сухомлинський вважав, що без казки живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю й почуттям дитини неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення й мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й відгукується на події і явища навколишнього світу, висловлює своє ставлення до добра і зла.
Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав, що казка це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм пізнати навколишній світ, робить їх добрішими. За переконанням Сухомлинського, саме казка є духовним багатством народної культури.
Сам великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок. Його казки близькі дітям дошкільного віку, зрозумілі, легко сприймаються, допомагають пізнати навколишній світ.
За мотивами казок вихованці можуть створюють малюнки, придумувати нове закінчення казки.
Такі форми дають можливість розвинути мовлення дошкільнят, фантазування, активізувати творчість та креативність, навчити людяності та любові до ближнього.
Система вимог Сухомлинського до діяльності педагога:
Любов до дітей і до кожної окремої дитини.
Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
Віра в дитину, як запорука педагогічного успіху.
Глибоке знання дитини.
Розуміння дитини.
Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.
Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.
Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
Бути другом, мудрим радником дитини.
Висновок: педагогічна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – цілюще джерело людської мудрості, любові, золоті розсипи цінних педагогічних думок, спостережень і порад.
Консультації для вихователів
Іти за дитиною. Реалії сьогодення